Застосування здоров’язберігаючих технологій
на уроках музики
Здоров’я лежить в основі благополуччя
будь-якої людини. Сьогодні проблема здоров'я дітей встає особливо гостро, тому
що стан здоров’я підростаючого покоління є показником благополуччя суспільства. На жаль, сьогодні більшість
дітей шкільного віку мають різні відхилення в стані здоров’я: ослаблення зору,
опорно-рухового апарату, неврологічні порушення, що веде до відставання в
навчанні. Освітня установа покликана забезпечити не тільки навчальний процес,
але і сприяти нормальному розвитку учнів і охороні їх здоров’я. Саме педагоги
повинні створити умови для успішного навчання, тому знання зі збереження здоров’я
дітей є важливим елементом професійної компетентності в нашій діяльності.
Збереження і зміцнення здоров’я школярів залежить від правильної організації учбового процесу. Але для
цього педагогам потрібно навчитися технологіям, які допомагають зберігати здоров’я.
Ці знання дозволять працювати так, щоб не наносити збитків здоров’ю своїх учнів
і собі зокрема.
Під освітніми технологіями, які сприяють
збереженню здоров’я можна розуміти всі
технології, використання яких в освітньому процесі йде на користь здоров’ю учнів. До таких технологій відноситимуться: педагогічні прийоми, методи і
технології, які не наносять шкоди здоров’ю учнів і педагогів, забезпечують
безпечні умови перебування, навчання і роботи в освітньому закладі. Мета
здоров’язберігаючих освітніх технологій навчання – забезпечити школяру
можливість збереження здоров’я за період навчання в школі, сформувати у нього
необхідні знання і навички зі здорового способу життя, навчити використовувати
отримані знання в повсякденному житті.
Особливості технологій, які зберігають
здоров'я полягають в їх раціональності, спільній організації діяльності вчителя
і учнів, без яких неможливо досягти ефективності навчання. Це дає можливість
вчителеві вирішувати проблеми навчання більш успішно, а учням полегшує напруженість
навчального процесу. Педагоги, зберігаючи здоров’я дітей, повинні звести до
мінімуму всі чинники ризику: стресова дія на дитину, невідповідність методик і
технологій навчання віковим особливостям дітей, невідповідність умов навчання
санітарно-гігієнічним вимогам і т.ін.
Урок музичного мистецтва сам по собі –
здоров’язберігаюча технологія. Особливістю уроку музики є організація різних
форм музичної діяльності школярів. Кожен урок музики містить в собі оздоровчий
ефект, перешкоджає розвитку перевтоми, не погіршує здоров’я, а сприяє його
збереженню, зміцненню. Одне з основних завдань уроків музики: знімати
нервово-психічні перевантаження, відновлювати позитивний емоційний енергетичний
тонус учнів.
Великі можливості для підтримки здоров’я
дітей має музикотерапія або оздоровлення музикою. Музикотерапія стає
загальновизнаною наукою і використовується у багатьох країнах світу.
Музикотерапія разом із арт-терапією ефективно використовуються для лікування
шкільних неврозів, які дедалі частішають. Уроки музики дають унікальну можливість
реалізувати технології зі збереження здоров’я. Науково доведено, що музика
стимулює процеси сприйняття та пам’яті, покращує вербальні та арифметичні
здібності, стимулює прояв емоцій, активізує творче мислення.
Лікарі одностайні в думці, що спів корисний
для здоров’я. Спів є могутнім засобом балансування нервової системи, психіки,
профілактики захворювань голосового апарату і органів дихання, як для дітей,
так і для дорослих. В процесі співу зміцнюються голосові зв’язки,
підвищується імунітет. Для дітей, які часто хворіють на бронхіт, вокальні або
хорові заняття дуже корисні. Спів замінює дихальну гімнастику, знімає стрес.
Дихальний компонент також дуже важливий для здоров’я. Дихання впливає на поставу. При хорошому диханні – голова пряма, плечі
відведені, спина пряма, живіт підтягнутий. Для зміцнення м’язової системи, а також для лікування і профілактики хвороб опорно-рухового
апарату ідеально підходять заняття співом.
Український пісенний фольклор – це
звичайна система інтегративної арттерапії, яка включає спів, рух, акторську
гру. Використання фольклора на уроках музики передбачає поєднання
найрізноманітніших видів діяльності, що зумовлено синкретизмом матеріалу та
педагогічними умовами його пізнання. Діяльність,
яка основана на принципах фольклорної творчості, розвиває емоційно-чуттєву
сферу, художньо-образне асоциативне мислення, фантазію, дозволяє активізувати
різні творчі прояви дітей, у тому числі і інсценування українських народних
пісень, казок.
Дуже важливим є раціональна організація
уроку, використання активних форм і методів навчання: динамічні паузи,
включення ігрових моментів, гімнастика для глаз і т.ін. Це не займе багато
часу, але принесе безперечну користь. Види навчальної діяльності повинно
варіюватись: словесні, наочні, аудиовізуальні, самостійна робота учнів.
Застосування ігрових технологій на уроках музики, співу чи фортепіано в
комплексі з іншими методами і прийомами організації учбових занять, дає
можливість укріпити мотивацію навчання, підтримувати інтерес і захопленість грою
на інструменті, викликати позитивні емоції, тобто створити сприятливий
емоційний настрій уроку, розкрити індивідуальність дитини. Для дітей гра – це
ефективний спосіб самореалізації і самовираження. Ігрові форми на групових
заняттях дуже різноманітні: рухливі ігри, ігри-змагання, рольові ігри.
Сприятливий психологічний клімат на
уроці також служить одним з показників успішності його проведення: заряд
позитивних емоцій, отриманий учнем на уроці, створює атмосферу творчості і
взаєморозуміння.
Збагачення учнів досвідом емоційного
відношення до дійсності є важливим аспектом духовного розвитку дитини – її
духовного здоров’я. Основна перевага занять музикою полягає в їх гуманістичній
спрямованості. Звичайно, задачу збереження здоров'я дітей не під силу вирішити одному
педагогу. Вирішення проблеми збереження здоров’я дітей та підлітків потребує
спільної уваги всіх зацікавлених у цьому: педагогів, медиків, батьків,
представників громадськості. Однак, особливе місце та відповідальність з
оздоровчої діяльності відводиться освітній системі, яка повинна й має всі
можливості для того, щоб зробити освітній процес здоров’язберігаючим, тому що
мова йде вже не просто про стан здоров’я сучасних школярів, а про майбутнє
України.
Література
1. Ващенко
О., Свириденко С. Готовність вчителя до використання здоров’язберігаючих
технологій у навчально-виховному процесі // Здоров’я та фізична культура. –
2006. – №8. – С. 1-6.
2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний
урок: інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.
3. Здоровье для всех в ХХІ столетии:
введение. Европейская серия по достижению здоровья для всех. ВОЗ, ЕРБ. -
Копенгаген, 1998 - С. 35-40
4. Національна доктрина розвитку освіти
України у ХХІ столітті // Освіта України. - No29 (18 липня 2001 року). - С.
4-6.
5. Освітні технології:
[навчально-методичний посібник] / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та
ін.; За заг. Ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.
6. Михайлова Е.А.
Здоровьесберегающие технологии на уроках музыки в школе // Електронний ресурс:[ http://festival.1september.ru/articles/634172/]
7. Замышляева Н. В. Проблема
здоровьесбережения: пути её решения на уроке» // Начальная школа. 2010 . №6
Немає коментарів:
Дописати коментар