Розділ 2. Інтонація.
Тема: РИТМІЧНІ ІНТОНАЦІЇ.
Мета: формувати компетентності:
-
ключові (вміння вчитися,самоорганізовуватися до
навчальної діяльності у взаємодії);
-
здоров’язбережувальна
( життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю – слухати пояснення вчителя, а у разі необхідності
звертатися з проханням про індивідуальне консультування;
- предметні:
-
визначити роль ритмічних інтонацій в розкритті характеру музики, її
образів; визначити роль музичних
інструментів у звучанні ритмічних
інтонацій; формувати в учнів
здатність відчувати виражальну
направленість думок, почуттів,
настроїв музичних творів;
-
розвивати відчуття ритму,слухацьке, музичне мислення, емоційну
чутливість, уміння порівнювати
музичні твори, уміння виразно
виконувати пісні;
-
виховувати інтерес до казки, казкових музичних героїв, почуття любові,
дружби, співчуття, віри в перемогу
добра.
Музичний
матеріал:
- М.Римський-Корсаков «Три дива» з опери «Казка
про царя Салтана»:
тема Білки, тема Тридцяти трьох богатирів, тема Царівни Лебідь;
- М.Глінка «Марш Чорномора» з опери «Руслан і
Людмила»;
- «Щеня і кошеня» музика Т.Попатенко, слова
В.Вікторова.
Обладнання: музичний інструмент, музичний центр, фонохрестоматія,
ілюстрації,
фрагменти мультфільму
«Казка про царя Салтана», малюнки,
підручник, портрети
М.Римського-Корсакова, М.Глінки, шумові музичні
інструменти.
Тип уроку: урок поглиблення теми, комбінований.
Хід
уроку
І.
Організаційний момент.
Вхід
до класу під звучання пісні.
Учитель:
Урок музики почавсь,
Кожен з вас
приготувавсь?
Учні:
Ми готові вже
співати,
Грати й навіть
танцювати.
Музичне привітання.
Ритмічні
вправи.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Інтонації в мові та в музиці мають
чимало спільного. У розмовній мові є
наголоси, прискорення та уповільнення темпу, підвищення або пониження
інтонації. Музичній мові також властиві динамічні акценти, паузи, прискорення
та уповільнення темпу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
-
Пригадайте,
що таке інтонація?
-
Що
змінюється в музичній інтонації?
-
Чим
музична інтонація відрізняється від розмовної?
-
Які
види музичної інтонації ми знаємо?
-
Пригадайте
музичні твори, в яких визначали інтонацію скоромовки, жартівливу та сумну
інтонації.
ІV. Засвоєння нових знань.
1. П
о в і д о м л е н н я т е м и у р о к у.
2. Б
е с і д а з а т е м о ю
у р о к у.
Простежити зміни в музичній мові твору нам
допоможе опера Миколи Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана». Композитор
написав її за сюжетом однойменного твору Олександра Пушкіна.
-
Ви любите казки? Звичайно.
Ми
знаємо, що в кожній казці є дива. Тож хуткіше дізнаємося, про які чудеса
йдеться в цій історії. (Перегляд
фрагментів мультфільму «Казка про царя Салтана».)
Кожне «диво» опери має окрему музичну тему (мелодію) – яскраву
картину, написану не фарбами, а звуками.
Розпізнати диво в опері допоможуть фанфари,
які звучать тричі перед появою кожного з них.
Прослухайте уривки з опери, розглядаючи
ілюстрації. Про які дива вам розповість музика?
V.Слухання
музики.
-
М.Римський-Корсаков «Три дива» з опери «Казка про царя Салтана», тема
Білки
- Який
інструмент сповіщає про дивовижне перетворення?
- Яке перше
диво?
- Які інструменти надають музиці казковий
характер?
- Проплескайте ритм інтонації Білочки:
Тему Білки виконує найвищий інструмент оркестру – флейта-пікколо.
До неї поступово приєднуються ксилофон і челеста. Білочка
співає російську народну пісню «У саду чи на городі».
-
тема
Тридцяти трьох богатирів
-
Що виникло в вашій уяві під час прослуховування цього
фрагмента опери?
-
Який характер надають твору ритмічні інтонації?
-
Який тип музики відчувається в цьому фрагменті?
-
тема
Царівни Лебідь
-
Порівняйте художні образи Царівни Лебідь, створені
живописцем Михайлом Врубелем, поетом Олександром Пушкіним і композитором
Миколою Римським-Корсаковим. (Обговорення.)
Інша казка, з
якою ми сьогодні зустрінемось, називається «Руслан і Людмила». Музику на сюжет
казки О.Пушкіна написав відомий російський композитор Михайло Глінка.
-
М.Глінка «Марш Чорномора» з опери «Руслан і
Людмила»
-
Визначте, який Чорномор – злий, чи добрий;
-
Які інтонації розкривають характер Чорномора?
VІ. Робота з підручником. (ст. 46)
Музична
абетка. Нота «Фа».
VІІ.
Фізкультхвилинка.
Море
Вчитель промовляє, а учні імітують
рухами: «Море хвилюється раз, море хвилюється два, море хвилюється три, кумедна
фігура на місці замри!» Усі завмирають у кумедних положеннях.Вчитель обирає
найкумеднішу фігуру. Це – новий ведучий. Він повторює слова вчителя.
VІІІ.
Вокально – хорова робота.
1.
Розспівування.
2.
Ознайомлення та вивчення пісні «Щеня і кошеня» музика
Т.Попатенко, слова В.Вікторова.
- Якими інтонаціями зображені щеня і кошеня?
- Який характер надає пісні ритмічна
інтонація?
ІХ. Узагальнення та закріплення знань.
- Що сподобалось на уроці?
- Як ви можете розповісти про інтонацію?
- Який вид інтонації ми сьогодні почули?
- Пригадайте музичні інтонації героїв
прослуханих опер за мотивами казок О.Пушкіна. Порівняйте та відтворіть їх ритм.
Х. Підбиття підсумків.
Ритмічна інтонація – виразна
та емоційна якість музичної мови, яка впливає на характер і образ музичних
героїв.
II СЕМЕСТР
Тема 3.
ЖАНРИ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ
МУЗИКИ
УРОК 17
Тема. Жанрова
палітра інструментальної музики.
Мета. Ознайомити з особливостями інструментальної музики та
характерними ознаками жанрів камерно-інструментальної музики, характерними
ознаки жанрів інструментальної музики та їх класифікацією, розглянути різницю
між інструментальними камерними та симфонічними творами. Розвивати вміння
учнів уважно слухати камерно-інструментальну музику та знаходити на слух
характерні ознаки жанрів камерно-інструментальної музики, знаходити
взаємозв’язок між жанрами та характерними засобами музичної виразності твору,
розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханих творів.
Виховувати інтерес до слухання класичної
камерно-інструментальної музики та виконання дитячих пісень сучасних
українських композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок введення в
тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до
музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Л.
ван Бетховена.
Основні поняття для засвоєння: інструментальна та камерно-інструментальна
музика, характерні ознаки жанрів інструментальної музики, класифікація
інструментальних жанрів музичного мистецтва.
Твори, що вивчаються на уроці:
•
Л. ван Бетховен. П’єса «До
Елізи» (у класичному варіанті та сучасній обробці).
•
«Зима» (слова і
музика В. Островського).
Хід уроку
1. Вхід під музику Л. ван Бетховена.
Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями
про особливості інструментальної музики.
З давніх часів народна інструментальна музика
приваблювала людей. Ігри, що супроводжувалися музикою, звуки вівчарських сопілок
та заклики мисливських сурм, похідна музика, магічні ритуальні танці, танці й
музика під час свят і відпочинку ретельно зберігають славну історію людства.
Які ж музичні жанри є у світовій скарбничці інструментальних творів? Пориньмо у
світ інструментальної музики, яка розповість нам про життя людей та визначні
історичні події.
Інструментальну музику поділяють на народну та професійну. Вона
диференціюється за жанрами, які відрізняються за будовою та призначенням (для окремих інструментів,
ансамблів і великих колективів виконавців).
3. Робота зі схемою.
|
Музичний словничок
Інструментальна музика — музика, призначена для
виконання на музичних інструментах. Вона буває сольною, камерно-ансамблевою і оркестровою.
Камерно-інструментальна музика — музцка, створена для виконання на
інструментах сольно або малим складом виконавців у невеликих приміщеннях або
для домашнього музикування.
4. Музичне сприймання. Л. ван Бетховен. П'єса «До Елізи» (фортепіано); Л. ван Бетховен. П’єса «До Елізи» (сучасна обробка).
5. Аналіз музичних творів.
1. Про що «розповіла» вам музика?
2. Опишіть, якою ви уявляєте собі Елізу.
3. Охарактеризуйте особливості звучання п’єси в
оригінальному варіанті та в сучасній обробці.
4. Які музичні інструменти виконують п’єсу в
сучасній обробці?
5. Який варіант виконання твору вам сподобався
більше? Чому?
6. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію створення п’єси J1. ван Бетховена «До
Елізи».
«До Елізи» (нім. Für Elise) — знаменита фортепіанна п’єса Людвіга ван Бетховена. Твір було написано приблизно в 1810 році, проте
опубліковано лише 1865 року німецьким музикознавцем Людвігом Нолем, який і дав п’єсі її сучасну назву. Існує багато легенд
та припущень щодо походження назви твору.
У 1865 році біограф композитора, Людвіг Ноль, виявив рукопис «До Елізи» в Бабетти Бредлі, яка
мешкала в Мюнхені. Рукопис складався з альбомного аркуша із присвятою і нот. На
цьому аркуші рукою Бетховена було виведено: «Елізі на довгу
пам’ять від Л. ван
Бетховена», проте
рукопис п’єси незабаром безслідно зник.
У 1923 році дослідник творчості Бетховена М. Унґер висловив припущення, що Ноль неправильно інтерпретував нерозбірливий почерк
композитора, і твір насправді було присвячено піаністці й учениці Бетховена Терезі Малфатті (тривалий час рукопис зберігався саме
в неї).
На думку іншого дослідника, М. Копитця, п’єсу
«До Елізи» було присвячено німецькій сопрано-співачці Елізабет Рекель. У
дружньому колі дівчину звали Елізою, а коли в 1810 році вона переїхала з Відня
в Бамберг, Бетховен зробив їй прощальний подарунок.
Однак яким чином п’єса потрапила до Терези Малфатті ще за життя Елізабет Рекель,
залишається нез’ясованим.
А іспанський піаніст Л. К’янторе вважає, що
нотного аркуша з автографом узагалі ніколи не існувало. Ось така загадкова
Еліза!
Твір написано у формі рондо і має таку структуру: А-В-Л-С-А.
Перший епізод написаний в тональності фа-мажор, а другий — похмуріший; для
нього характерний ширший динамічний діапазон. Закінчується п’єса поверненням
до основної теми у вихідній тональності.
-V
Музичний словничок
Рондо (італ. rondo — коло) — музична форма, де проведення головної теми —
рефрену — неодноразово (не менше трьох разів)
чергується з іншими, відмінними від рефрену епізодами.
П’єса (франц. piece — шматок) — невеликий за обсягом сольний або
ансамблевий завершений музичний твір.
У літературі й театральному мистецтві —
драматичний твір, призначений для сценічного виконання.
7. Виконання творчого завдання.
Послухайте п’єсу «До Елізи» ще раз і за
допомогою пензлика та акварельних фарб створіть на папері образ дівчини, який
навіяла вам музика.
8. Фізкультхвилинка «Пластична
імпровізація — ліричні настрої».
9. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку
музичного слуху та голосу (за вибором
вчителя).
10. Виконуємо пісню. «Зима» (слова і музика В.
Островського).
Знайомство з піснею та її змістом. Розучування мелодії першого куплету
та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента
11. Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
•
Музика якого жанру звучала сьогодні на уроці?
•
Розкажіть про його особливості.
•
У якому жанрі та музичній формі написано твір Бетховена «До Елізи»? Що вам відомо про походження назви твору?
•
Які різновиди інструментальної музики ви знаєте? Розка
жіть про них.
12. Домашнє завдання.
Прослухайте мобільні рингтони. Чи є серед них
твори, написані відомими композиторами? Які це твори?
Заспівайте пісню «Зима» В. Островського своїм друзям.
13. Вихід з класу під музику Л. ван Бетховена.
14. Для допитливих — виконання музичного проекту.
Проект «Зимові мелодії»
Мета: навчитися створювати власний пісенник.
Очікуваний результат: пісенник.
План
створення:
Є доволі багато пісень, присвячених зимовій
порі. Серед них пісні до кінофільмів і мультфільмів, пісні до свят. Чи хочете
взяти участь у конкурсі на найкращий пісенник класу? Для цього треба трохи постаратися!
Розпочніть свою книжечку-пісенник піснями про зиму.
1. Перегляньте улюблені стрічки та диски з
піснями відомих композиторів і поетів про зиму. Оберіть ті, що увійдуть до
пісенника.
2. Запишіть текст пісень, розмістивши кожну пісню
на окремому аркуші.
3.
Додайте до
кожної пісні ілюстрацію або власний малюнок.
Тема. Грають віртуози.
Камерно-інструментальна скринька.
Мета. Ознайомити
з особливостями розмаїття та типологією камерно-інструментальних жанрів,
розглянути камерно-інструментальну музику відомих композиторів та їхні сучасні
обробки, ознайомити з поняттям «віртуоз» та «імпровізація в музиці», розказати
про історію створення та особливості виготовленні скрипки та ознайомити з
видатними іменами скрипкових майстрів.
Розвивати вміння учнів уважно слухати
камерно-інструментальну музику та знаходити на слух характерні особливості
музики імпровізаційного складу, вміння виразно виконувати пісні, створювати
власний музичний супровід до пісні на елементарних інструментах.
Виховувати інтерес до слухання класичної
інструментальної камерної музики та виконання дитячих пісень українських
композиторів.
Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в
тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до
музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів
Н. Паганіні та А.Г. Шнітке.
Основні поняття для засвоєння: визначення характерних ознак інструментальної
музики, камерні жанри в інструментальній музиці, типологія та різновиди.
Твори, що
вивчаються на уроці:
•
Н. Паганіні. Каприс №24 у виконанні заслуженого артиста України Олега
Криси (класичний варіант) та Ванесси Мей (сучасна обробка).
•
А.Г. Шнітке. «Сюїта в
старовинному стилі» у виконанні камерного струнного оркестру «Віртуози Москви»
під керівництвом В. Співакова.
•
«Зима» (слова і музика В. Островського).
1. Вхід під Каприс №24 Н. Паганіні. Організаційний
момент. Мотивація до навчання.
2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями
про скриньку камерно-інструментальної музики.
Цікаво знати, що в мистецькій скарбничці композитора є багато музичних
жанрів, які належать до камерно-інструментальної музики. З ними ми будемо
ознайомлюватися упродовж декількох наступних уроків. Запам’ятайте назви цих
жанрів.
3. Робота зі схемою.
СКРИНЬКА ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
Пригадайте! Нотний запис музичного твору робить композитор, а виконують твір
зазвичай інші музиканти — виконавці. Та сьогодні ми поговоримо про композитора,
який надзвичайно майстерно виконував власні твори. Сучасники називали його
віртуозом! Хто ж він? Це геніальний композитор та виконавець Ніколо Паганіні.
4. Музичне сприймання. Н. Паганіні. Каприс №°24 у виконанні заслуженого артиста
України Олега Криси.
5. Аналіз музичного
твору.
1. Розкажіть про особливості звучання
прослуханого твору.
2. Який інструмент звучав? Як називають виконання
твору одним музикантом?
3. Охарактеризуйте засоби музичної виразності
цього твору.
4. Хто є автором твору? Що вам відомо про цього
композитора?-
6. Відомості про
композитора.
Ніколо
ПАГАНІНІ (1782-1840)
Італійський скрипаль-віртуоз, композитор та
гітарист. Одна з найяскравіших особистостей музичної історії XVIII—XIX століть.
Вір- туоз-музикант добре знався на музичних інструментах. Він мав колекцію
скрипок майстрів стародавньої Італії. Особливо виділяв Паганіні скрипку роботи
Г'варнері. Уславлений інструмент хтось влучно назвав «удовою Паганіні». Згідно
із заповітом музиканта, «удову Паганіні» було передано у власність міста Генуя.
Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилю Паганіні —
його прийомів уживання піцикато, подвійних нот і різних фігурацій. Власні
твори маестро насичені надзвичайно складними пасажами, що свідчать про
багатство його технічних прийомів. На теми Паганіні інші композитори створили
безліч творів — відомі варіації Й. Брамса, С. Рахманінова тощо.
Музичний словничок
Капричо, або каприс (італ. саргіссіо — примха, каприз) — інструментальна
п’єса довільної форми, у блискучому віртуозному стилі, що ґрунтується на
імітації.
7. Виконання творчого
завдання.
Послухайте музику Н. Паганіні в сучасній обробці. Порівняйте звучання
цього твору з оригіналом та вкажіть відмінності.
8. Музичне сприймання. Н. Паганіні. Каприс №24у виконанні Ванесси Мей (сучасна
обробка).
9. Відомості про
виконавця твору.
Знаменита британська скрипалька Ванесса Мей
(1978 р.н.) відома насамперед завдяки техно-обробкам класичних творів. Її
музичний стиль визначають як «скрипкове техно-акустичне злиття». Для творів,
які виконує Ванесса Мей, характерна імпровізація.
Музичний словничок
Імпровізація (від лат. improvisus — непередбачений) — це створення музики без
попередньої підготовки, експромт.
Віртуоз (від лат. у/гґмі — сила, доблесть, талант) —
артист-музикант,
який досконало володіє виконавською технікою.
10. Відомості про
виникнення імпровізацій.
Імпровізації належить вагоме місце в народній
музичній творчості. Була поширена також у концертній практиці XVIII ст. у
вигляді сольних каденцій, фантазій, хоральних обробок тощо.
Імпровізацією також називають музичний твір,
написаний у довільній формі.
11. Відомості про історію виникнення та розвитку музичного
інструмента скрипка.
Скрипка входить до складу сімейства
струнно-смичкових інструментів. Вона має 4 струни. З’явилася скрипка приблизно
в середині XVI століття, її прообразом була віола. Музиканта, котрий грає на
скрипці, називають скрипалем.
Форми скрипки встановилися до XVI століття; в
тому ж столітті та на початку наступного творили майстри скрипок сімейства
Аматі. їхні інструменти й досі вирізняються прекрасною формою та чудовим
матеріалом. Загалом Італія славилася виробництвом скрипок, серед яких нині
надзвичайно високо цінують скрипки Страдіварі та Ґварнері.
Усі майстри мріють дізнатися секрет звучання
скрипки Страдіварі. Френсіс Шварц, професор із Федеральної лабораторії
матеріалознавства і технології Швейцарії, вважає, що звучання скрипки залежить
не лише від струн, а й від фізичних особливостей деревини. Йому вдалося винайти
метод обробки, який дозволяє досягти звучання, аналогічного скрипці Страдіварі.
Цей метод полягає в застосуванні спеціального грибка. Найважливішими
властивостями скрипкової деревини, які дозволяють отримати ідеальний звук, є
рівень щільності та модуль пружності.
Великий скрипковий майстер Антоніо Страдіварі використовував деревину,
яка росла в дуже холодний період упродовж 1645—1715 років. У той час була довга
зима і холодне літо. Через це дерева росли повільно, але рівномірно. Саме це
надавало деревині необхідних властивостей. Починаючи з 1690 року Страдіварі
самостійно зайнявся виготовленням скрипок. Його спроби покращити цей інструмент
виявилися успішними. Страдіварі виготовив невелику кількість скрипок,
переважно ж він робив віолончелі й альти. Збереглося майже 650 інструментів
його роботи.
12. Музичне сприймання. А.Г. Шнітке. «Сюїта в
старовинному стилі» у виконанні камерного струнного оркестру «Віртуози Москви»
під керівництвом В. Співакова.
13. Аналіз музичного
твору.
1. У чому полягає особливість звучання оркестру?
2. Охарактеризуйте засоби музичної виразності
прослуханого твору.
3. Звучання яких музичних інструментів вам
вдалося розпізнати?
14. Відомості про
композитора — автора твору.
Аіьфред
Гаррійович ШНІТКЕ (1934-1998)
Композитор, піаніст, теоретик музики і педагог, один із найвизначніших
музичних діячів кінця XX століття. Народився на території Росії в сім’ї
обрусілих німців. Закінчив Московську державну консерваторію ім. П.
Чайковського з класу композиції. Працював викладачем у Московській (1961—1972
рр.) та Гамбурзькій (із 1990 р.) консерваторіях. Автор опер, балетів, симфоній,
хорів, інструментальних творів, музики до фільмів «Викликаємо вогонь на себе»,
«Білоруський вокзал», «Екіпаж», «Майстер та Маргарита» та ін.
Музичний
словничок
Камерний оркестр — невеликий за складом колектив, який виконує
переважно ансамблево-оркестрову музику. До такого оркестру входять струнні
смичкові інструменти (6—8 скрипок, 2—3 альти, 2—3 віолончелі, контрабас), а
також клавесин, духові інструменти, інколи — ударні
15. Виконання творчого завданая.
Спробуйте стати віртуозом, візьміть ударний інструмент і під фонограму
створіть свою ритмічну імпровізацію, разом з однокласниками влаштуйте конкурс
і оцініть, чия музична імпровізація вийшла найкращою.
16. Фізкультхвилинка
«Відпочиваємо разом».
\
17. Розспівування.
Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за
вибором вчителя).
18. Виконуємо пісню. «Зима» (слова і музика В. Островського).
Виконання пісні під фонограму, розучування другого та третього
куплетів, виконання пісні сольно, групою,
хором.
19. Виконання творчого
завдання.
Візьміть музичні інструменти на вибір (трикутник, дзвіночки, маракаси)
та спробуйте створити власну ритмічну імпровізацію під фонограму пісні. Чия
імпровізація вийде найкращою?
20. Узагальнення
вивченого матеріалу. Рефлексія.
•
Які музичні жанри входять до
камерно-інструментальної скриньки?
•
Про який музичний жанр ішлося на
уроці?
•
Що таке імпровізація? Кого ми
називаємо віртуозом?
•
Яку музику ми слухали у
виконанні віртуозів?
21. Домашнє завдання.
Послухайте інструментальну музику. Чи були
серед прослуханих композицій твори, які нагадують імпровізацію?
З’ясуйте, чи є серед ваших знайомих музиканти, яких можна назвати
віртуозами.
22. Вихід з класу під
Канрис №24 Н. Паганіні.
23. Для допитливих —
виконання музичного проекту.
Проект
«Маестро, на сцену!»
Мета: підготувати сценарій шкільного свята «На
сцені віртуози».
Очікуваний результат:
сценарій свята.
План
створення:
Що ви знаєте про відомих віртуозів у світовому
мистецтві? Пропонуємо вам разом із друзями підготувати сценарій шкільного
музичного свята. Цей проект може бути груповим. Об’єднайтеся в три групи.
Перша група «Журналісти» — проведіть дослідження за
допомогою літературних джерел, знайдіть інформацію про відомих віртуозів
минулого та сучасності. Відшукайте фото виконавців.
Друга група «Музиканти» — складіть каталог
найпопулярніших музичних творів у виконанні віртуозів: солістів, ансамблів та
оркестру. До музичних файлів додайте відео.
Третя група «Сценаристи» — придумайте разом сценарій
шкільного свята, на якому ви розкажете про долю віртуозів та покажете відео
їхніх виступів або кліпів. А може, серед учнів класу є теж віртуози" Вони
прикрасять вечір своїми виступами.