неділя, 2 вересня 2018 р.

Ігри, пісні та робота в групах. Як у школі вчитумуть по-новому.


На початку навчального дня діти сідають колом. Хвилин 10 вони невимушено спілкуються, грають в ігри, співають пісні, обговорюють, чим займатимуться далі.

Більшість їхніх уроків – інтегровані. Тобто кілька годин щодня учні не мають чіткого поділу на предмети, а всебічно розглядають якусь певну тему, занурюються в неї, заодно навчаючись читати, рахувати, малювати, мислити, робити творчі проекти.
Парти в класі стоять не рядами, а об'єднані по 4 або по 6, бо більшість завдань діти виконують в групах.
На уроках вони слухають музику та звуки природи, дивляться відео, читають книжки за власним вибором, виконують фізичні вправи, сидять на підлозі, на перерві грають у рухливі ігри надворі.
Це не Фінляндія й не США, це навіть не альтернативна й не приватна школа.
Це реальність, яку планується втілити в усіх українських державних школах для перших класів з вересня 2018 року.
Нову реальність планують втілити в усіх українських державних школах для перших класів з вересня 2018 року. Фото SergeyNivens/Depositphotos
Для понад 100 пілотних шкіл по всій Україні це стане реальністю вже з цього навчального року.
Незабаром має бути затверджений новий Стандарт початкової загальної освіти, що передбачає, без перебільшення, революційні зміни у навчанні для 1-4 класів.
І, хоча новий закон "Про освіту" ще не прийнятий парламентом і чекає осінньої сесії, Мінфін фінансуватиме новий Стандарт незалежно від прийняття закону.
Пілотні школи відбиралися на конкурсній основі – по 4 на кожну область та ще 4 в Києві. У кожній з цих шкіл буде по 2 пілотних класи, тобто загалом 200 класів. Кожна школа зможе обрати одну з двох модельних програм, які мають незначні розбіжності.
Крім того, як повідомив заступник міністра освіти Павло Хобзей, окрім 100 шкіл, затверджених МОН, новий Стандарт початкової освіти пілотуватимуть ще 44 школи в Києві та 20 – у Львові.
Серед основних нововведень для 1 класу – введення інтегрованого курсу "Я досліджую світ", що викладатиметься 7 годин на тиждень.
Він включає мовно-літературнуматематичнуприродничутехнологічнусоціальну і здоров'язбережну, а також громадянську та історичну освітні галузі.
Окремо в розкладі буде фізкультура, іноземна мова, мистецтво, а також ще 5 годин української мови та 3 години математики, але й вони будуть поєднуватися з інтегрованим курсом за допомогою міжпредметних зв’язків.
На початку першого уроку практикуватиметься так зване ранкове коло, де діти вчитимуться вітатися, спілкуватися, гратимуть в ігри та займатимуться іншою колективною діяльністю.
З "Нової української школи" діти мають повертатися радісними
Між другим і третім уроком планується проводити рухливі ігри, зазвичай надворі.
Зміни також торкнуться самих методів навчання. Діти більше працюватимуть в групах, робитимуть проекти, всіляко заохочуватиметься їхня ініціативність, креативність, критичне мислення.
Крім того, у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд. Можна навіть піти з дітьми в музей або вигадати додаткові методи, що допоможуть краще засвоїти матеріал.
НАВЧИТИСЯ ВЧИТИ ПО-НОВОМУ
Влітку вчителі пілотних класів проходили навчання за новими методиками, які відтепер будуть застосовуватися в початковій школі.
На початку липня пройшов тренінг в Ірпені під Києвом для координаторів з усіх областей, які потім навчали вчителів на місцях.
Крім того, протягом літа відбулося два етапи проекту START UP #ВЧИТЕЛІВАЖЛИВІ, організованого ГО "Освіторія" та Новопечерською школою за підтримки Міністерства освіти.
У другому його етапі, що проходив 8-18 серпня, взяли участь 29 вчителів пілотних шкіл, які набиратимуть цього року 1 клас, та ще 6 викладачів молодших класів за грантом від ГО "Освіторія".
У 2 етапі проекту start up #ВЧИТЕЛІВАЖЛИВІ взяли участь 29 вчителів пілотних шкіл
Автори цього безкоштовного курсу – викладачі Новопечерської школи Марина Пристінська та Інна Большакова – не читали вчителям звичних лекцій, а намагалися через практичну діяльність допомогти їм засвоїти нові методики й принципи роботи, які вже з вересня вони втілюватимуть в життя.
Крім того, на основі цього проекту створюється онлайн-курс, який невдовзі буде доступний для всіх вчителів початкових класів на платформі EdEra.
Протягом 10 днів учителі-першопрохідці детально розбирали новий стандарт, вчилися проводити інтегровані уроки, планували тематичні тижні, застосовувати стратегії розвитку критичного мислення, навчалися основ нейропсихології, опановували так званий classroom management…
Тобто вчилися правильно організовувати життя класу, розбиралися, як розвивати в учнях емпатію, допомагати вирішувати конфлікти та як організувати інклюзивне навчання.
"Коли ми плануємо тематичний день, то обираємо тему й записуємо все, що про неї знаємо, – розповіла "Українській правді. Життя" одна з розробників курсу Марина Пристінська.
Потім групуємо цю інформацію, виділяємо, з яких галузей можуть бути ці знання і що можна робити на уроках з дітьми, щоб у них склалася цілісна картина сприйняття світу".
"Спершу обираємо тему, потім записуємо все, що про неї знаємо і групуємо". Для збільшення натисніть на світлину
Наприклад, якщо обрана тема "Зайчик", то завдання вчителя – дати дітям найбільш цілісне уявлення про те, що це за тварина, якого вона розміру, де живе, чим харчується, як розвивається, яку роль відіграє в екосистемі лісу.
"Вчитель може принести різну їжу (собачий корм, гілочки, морквину, яблука, цукерки), а діти мають обрати, що ж буде їсти той зайчик і доводити свою думку, – пояснює Марина.
Можна принести фотографії справжніх зайців і малюнки, як їх зображують в казках, щоб діти порівняли і зрозуміли, що насправді зайчики не такі, як на картинках, і не можуть розмовляти.
Можна послухати, які звуки видають зайці – вони є у записах.
Можна з'ясувати, що довжина його передніх лапок коротша, ніж задніх, що дозволяє йому швидко бігати, а це важливо для його життя, коли він тікає від хижаків.
Можна порахувати, якої висоти має бути травичка, щоб зайчик міг у ній заховатися".
Водночас вона застерігає від того, щоб просто складати задачі, де фігурують уявні зайчики, яких треба порахувати: "Хоча рахувати зайців все одно цікавіше, ніж просто додавати чи віднімати цифри, це все ж не дає дитині жодного уявлення про цю тварину як частину живої природи".
Автори курсу для вчителів Марина Пристінська та Інна Большакова
Пристінська пояснює, що треба намагатися максимально наочно показувати дітям усе, що вони вивчають.
"Наприклад, у нас в школі колись навіть приносили черв'яків, засипали їм у банку ґрунт, кидали туди листя салату і дивилися, як вони їдять це листя салату. Ця банка кочувала по всіх класах початкової школи, – розповідає вона.
Або коли темою дня була "Веселка", наші викладачі домовлялися з учителем фізики і в його кабінеті показували, як промінь розкладається на кольори спектру.
А ще просили садівника, щоб він підключив шланг і лили воду проти сонця під кутом 45 градусів, щоб утворювалася веселка".
У Новопечерській школі інтегроване навчання практикують вже 2 роки, однак вводили таку практику поступово, починаючи з одного тематичного дня на місяць.
В інших школах в Україні воно також практикувалося раніше, як і методи розвитку критичного мислення, але досі це не було широко поширено.
Тому, щоб опанувати такі прогресивні методи за короткий час, вчителям зі звичайних шкіл іноді доводиться змінювати свій спосіб мислення і підходи до навчання.
Під час навчання вчителів, як і для дітей, регулярно влаштовуються рухливі ігри
"На початку нашої літньої школи деякі вчителі здивувалися: "Ми що, маємо спочатку щось зробити, а потім обговорювати нюанси? Ні, ви спочатку нам докладно прочитайте лекцію, дайте інструкцію, і ми будемо чітко за інструкцією все робити", – розповідає один з авторів курсу Інна Большакова.
"Ми кажемо: "Стоп, підхід Нової української школи – це вільний вчитель, який має творити. А як ви будете творити, якщо ви хочете діяти за інструкцією?".
Вони кажуть: "Дійсно, ми про це не подумали і знову чекаємо інструкцій", – посміхається вона.
За словами Большакової, організатори намагалися під час курсу створити для вчителів комфортне та невимушене середовище, щоб вони відчули себе вільними і творчими людьми й потім хотіли таке саме середовище створювати в класі.
Навіть вчителі, які працюють багато років, відкриті до нових знань
Марина Пристінська зазначає, що якогось сильного спротиву новим методикам не відчувалося навіть від тих вчителів, які багато років працюють за старими.
"Тут є різні вчителі – хтось дуже хотів приїхати, когось просто прислали. Але поступово вони бачать переваги нового підходу. Деякі розуміють, що треба змінюватися, але ще не знають, як", – говорить вона.
Самі ж учителі в коментарі "Українській правді. Життя" також підтверджували цю думку.
Валентина з Ужгорода викладає у державній школі вже 25 років. Цього року набирає 1 клас в рамках пілотного проекту.
Вчителька Валентина з Ужгорода з колегою Євгенією
На питання, чи складно перевчитися після стількох років викладання, говорить: "Це буде важко, але цікаво, і я відчуваю, що в цьому є необхідність".
Вона зазначає, що напевно, молодшим колегам легше, але сам час вимагає змінитися.
"Ми бачимо, що учні вже не так відгукуються на завдання старого типу, які їм нав'язуються. А такі інтерактивні технології, які тут пропонуються, будуть учневі дуже цікаві.
Я дуже жалкую, що 25 років я навчала дітей, не знаючи всього того, чого мене навчили зараз в рамках Нової української школи", – додає вчителька.
Оксана з Первомайська Миколаївської області також вважає, що дітям буде цікавіше вчитися за новими методиками, адже вони люблять спілкуватися і займатися якоюсь діяльністю, а не просто слухати вчителя.
"Найбільше мені сподобалася групова форма роботи. Під час інтегрованого курсу діти постійно працюватимуть в групах. Ми вже думаємо, як переставляти парти для цього", – каже вчителька.
Вчителька Оксана з Первомайська
"СКЛАДНОЩІ ПОЧНУТЬСЯ, КОЛИ ДІЙДЕ ДО СТАРШОЇ ШКОЛИ"
Радник міністра освіти, упорядник концепції "Нова українська школа" Оксана Макаренко зазначає, що вчителі початкових класів зазвичай вітають ті зміни, які пропонуються новим Стандартом початкової освіти.
"Тут сильного опору немає, бо їм дали свободу – міняти теми місцями, можливість виділити більше часу на вивчення тої чи іншої теми, самим вигадати приклади, користуватися різними матеріалами.
Ми проводимо опитування вчителів, і майже всі дуже схвально до цього ставляться.
Вчителі початкових класів викладають майже всі предмети, і їм зручно поєднання предметів, вони можуть розкрити тему з різних боків", – говорить вона.
На думку Макаренко, складнощі з впровадженням реформи освіти можуть початися тоді, коли дійде черга до перенавчання вчителів старшої школи, особливо до введення інтегрованих курсів у профільних класах.
Радник міністра освіти, упорядник концепції "Нова українська школа" Оксана Макаренко
"Наступний крок – це створення профільної школи, однією з базових умов для створення якої є інтеграція предметів. Бо якщо я обрав гуманітарний профіль і хочу вступати до гуманітарного вузу, то мені немає потреби вчити фізику й хімію на дуже високому рівні.
Тому треба створити такий інтегрований курс, який би давав загальні уявлення і звільнив час для вивчення профільних предметів.
Так само, якщо дитина обирає природничий профіль, інтегрується гуманітарний курс", – розповідає упорядник концепції.
За її словами, ініціатори реформи зіткнулися з тим, що вчителі точних наук зазвичай схвалюють інтеграцію гуманітарного курсу, але вважають, що жодним чином не можна об'єднувати, наприклад, фізику з хімією, а викладачі гуманітарних дисциплін – навпаки.
Макаренко також пояснює, що компетентісний підхід, який впроваджується "Новою українською школою", потребує більше часу. Саме це й пояснює введення 12-річного навчання.
"Бо одна справа, коли вчителька біля дошки сказала: "Діти, сьогодні вивчаємо підприємництво. Підприємництво буває мале, середнє й велике. Запишіть в зошити, завтра буде контрольна". Це формує звичку "запам'ятав, здав, забув".
А інша справа, коли дається груповий проект на декілька людей, де ви мусите придумати свою бізнес-ідею, під яку треба зробити бізнес-план, можливо, навіть спробувати заробити якусь першу копійчину.
Тоді в тебе виникають зовсім інші стосунки з учителем, ти вже приходиш за консультацією, а не за оцінкою. Очевидно, що це потребує більше часу", – говорить вона.
У дітях заохочуватимуть не запам'ятовування, а критичне й креативне мислення. Фото SergeyNivens/Depositphotos
Упорядник концепції "Нової української школи" пояснює, що в цій реформі змінюється не тільки методологія навчання вчителя, а й ціннісна парадигма, ставлення до дитини, додаються ті компоненти, яких раніше не було.
"Наприклад, вчитель на кожному уроці буде застосовувати елементи для розвитку того чи іншого типу інтелекту. Бо зараз наша школа найчастіше враховує лише один вид інтелекту.
А в "Новій українській школі" будуть розвивати критичне мислення, креативне мислення, емоційний інтелект", – розповідає Макаренко.
У Міністерства освіти є домовленість з урядом Фінляндії, який з наступного року має допомогти з перенавчанням вчителів.
"Це великий проект на декілька років. Почнемо з учителів початкової школи, реформа буде рухатися поступово", – розповідає пані Оксана.

"Реформа освіти має бути комплексною, і тут багато відповідей лежить у законопроекті "Про освіту", який має бути прийнято восени.Вона пояснює також, що перенавчати вчителів складніше, ніж вчити нових підходів і методик з самого початку. Тому паралельно має йти зміна концепції педагогічної освіти.
Ці зміни не можна втілити, тільки змінюючи методичні рекомендації. Адже в законопроекті закладено й зміну мотивації вчителя, й підвищення його кваліфікації.
Без цього складно сказати, як перенавчити усіх вчителів", – констатує Макаренко.
На першому ж етапі тільки за рік потрібно перенавчити близько 20 тисяч викладачів по всій Україні – саме стільки, за підрахунками міністерства, набиратимуть перші класи 2018 року.

Методичні рекомендації


Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415

Методичні рекомендації щодо викладання предметів
художньо-естетичного циклу у 2018/2019 навчальному році
Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.
У 2018/2019 навчальному році загальну мистецьку освіту в основній школі учні опановуватимуть за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів “Мистецтво. 5-9 класи” (авт. Л. Масол та ін.) (оновлена), затвердженою наказом МОН України від 07.06.2017 № 804 “Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”, яка реалізується за рахунок годин, визначених типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня (наказ МОН від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказами МОН від 29.05.2014 № 664, від 12.12.2014 № 1465, від 07.08.2015            №855). Вона вміщує три блоки: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво». Цілісна структура програми передбачає наскрізну тематику та логіку побудови змісту за роками навчання від 5 до 9 класу.
Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програми предмети художньо-естетичного: музичне мистецтво, образотворче мистецтво, інтегровані курси «Мистецтво» та «Художня культура» мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої культури) (лист МОН України від 09.06.2016 № 1/9-298).
Мистецька освіта учнів старшої школи здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
·                       учні 11-х класів навчатимуться за програмами «Художня культура» (рівень стандарту, академічний, профільний рівні) та «Естетика» та відповідними типовими навчальними планами (наказ МОН від 27.08. 2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»);
·                       учні 10 - х класів - за навчальними програмами «Мистецтво» (рівень стандарту, профільний рівень) та відповідними типовими навчальними планами (накази МОН від 11.07.2017 № 995 «Про типові навчальні плани для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», від 24.11.2017 № 1541 “Про внесення змін до наказу МОН від 11.07.2017 № 995”). 
Звертаємо увагу, що реалізація змісту освіти, визначеного державним стандартом, у 10 класі на рівні стандарту здійснюватиметься, щонайперше, через базові та вибірково-обов’язкові предмети. До вибірково-обов’язкових належать навчальні предмети «Мистецтво» (освітня галузь «Мистецтво») та «Інформатика» й «Технології» (освітня галузь «Технології»). З нихучень (учениця)має обрати два предмети,які він (вона) обов’язково опановуватиме впродовж навчання у старшій школі:один - в 10-му, інший - в 11-му класі, або одночасно два предмети в 10 і 11 класах(у такому разі години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети, діляться між двома обраними предметами)
Навчальні предмети
10 клас
(кількість годин)
11 клас
(кількість годин)
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології, Мистецтво)
3
3
Тобто, за умови вибору учнем (ученицею) навчального предмету «Мистецтво» для вивчення у старшій школі (рівень стандарту), його годинний розподіл розраховується таким чином: 10 (або 11) клас – 3 години на тиждень; або 10-11 клас – по 1,5 години на тиждень відповідно у кожному навчальному році.
Профільне навчання у старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет «Мистецтво» є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.
У 2018/2019 навчальному році учні 10-х класів навчатимуться за навчальними програмами «Мистецтво. 10-11 класи. Рівень стандарту» та «Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень» (авт.Абрамян Т. О., Аристова Л. С., Гайдамака О. В., Гараздовська М. Т., Гречана О. І., Гурин О. М., Новикова Н. В., Пірог А. Г., Просіна О. В.), затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 № 1407 “Про надання грифу навчальним програмам для учнів 10-11 класі закладів загальної середньої освіти”. Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv)
Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовило рельєфне визначення компетентностей, які формуються  засобами певного навчального предмета, зокрема мистецтва. У програмах «Мистецтво. 10-11 кл.» окреслено сутність предметних мистецьких (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) та міжпредметних естетичних компетентностей, які щонайперше формуються під час опанування учнями різних видів мистецтва. Визначено компоненти компетеностей – знаннєвий, діяльнісний, ціннісний, - відповідно до яких згруповано розділ програми «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів». Розкрито можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості в певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо): компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами; математична компетентність; основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційно-цифрова компетентність; компетентність уміння вчитися впродовж життя; компетентності ініціативності і  підприємливості; соціальна та громадянська  компетентності; компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури; компетентність екологічної грамотності і здорового життя. Важливість формування ключових компетентностей є незаперечною, і тому педагог має системно приділяти увагу їх формуванню, але застосовувати свій методичний інструментарій педагогічно доцільно і тільки у контексті реалізації завдань предмету «Мистецтво».
З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчальних програм введено наскрізні змістові лінії - соціально значущі надпредметні теми, які сприятимуть формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвиватимуть здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність". Особливості їх реалізації зазначено у пояснювальних записках до програм. Окремо наголошуємо, що реалізація змісту наскрізних змістових ліній має бути педагогічно коректною і доцільною та втілюватися тільки через відповідні мистецькі  трактування, приклади і методи навчання.
Зміст програми рівня стандарту репрезентує складову цілісної моделі загальної мистецької освіти (за Л. Масол). Вона розкриває можливість ознайомлення дитини зі світом мистецтва через провідні засади, притаманні різним видам мистецтва: мова мистецтва (початкова школа); жанри та стилі мистецтва (основна школа). У старшій школі на основі цих «трьох китів» учні знайомляться з різними культурами і мистецтвом світу.  
Програма рівня стандарту реалізує вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (культурологічна змістова лінія освітньої галузі «Мистецтво»). Тематична структура програми розкриває особливості мистецтва культурних регіонів світу, визначених ЮНЕСКО: африканського, американського, далекосхідного, індійського, арабо-мусульманського, європейського (в тому числі, мистецтва України як невід’ємної складової європейського мистецтва).
При цьому, наголошуємо, що навчальна програма дає можливості вчителю,орієнтуючись на вимоги та тематику, самостійно визначати обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності - змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.
Якісна реалізація змісту програми «Мистецтво. Рівень стандарту» в 10 класі потребує її методичного тлумачення, враховуючи певну новизну навчального предмету і ймовірних ризиків (у зв’язку з тематикою курсу) щодо застосування великого обсягу інформаційного матеріалу в межах визначеного часу.
Щонайперше, слід наголосити, що місія курсу: захопити учнів мистецтвом різних регіонів світу, виявити найхарактерніші ознаки мистецтва кожного регіону, знайти емоційний відгук, зацікавити їх настільки, щоб з’явилося бажання самостійно, більш ширше познайомитися з мистецькими шедеврами, найбільш яскравими художніми явищами, характерними саме тому чи тому культурному регіону, є «візитівками» його мистецтва. Тільки на такому тлі відбуватиметься формування в учнів системи компетентностей, передбачених навчальною програмою.
З-поміж найважливіших позицій викладання мистецтва в 10 класі, на яких має базуватися методичний арсенал учителя, такі.
Добір творів мистецтва. Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу, добору навчального художнього матеріалу. Особливістю навчальної програми є варіативність художнього змісту: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на навчальну тематику, критерій їх високої художньої якості, репрезентативність художньо-регіональної специфіки, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Зокрема, для реалізації змісту необхідно обирати твори і види мистецтва, що репрезентують найхарактерніші мистецькі ознаки, що, по суті, є  мистецькими візитівками того чи іншого культурного регіону світу.
 Для реалізації практичної спрямованості курсу вчитель має передбачити час для виконання учнями художньо-практичних (зокрема проектних) завдань, враховуючи програмні вимоги, інтереси й потреби учнів цього віку. Тому провідними видами діяльності в контексті опанування мистецтва єпізнання мистецтва,яке відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на культурологічний контекст та творче самовираженняздобувача освіти, що реалізується через виконання мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) та задоволення потреб учнів у співі, образотворчій діяльності, конструюванні, фото- та відеозйомці тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою. 
Важливо сбалансувати різні види діяльності учнів під час навчання і не перетворити курс «Мистецтво» у старшій школі в суто інформативний, не перевантажувати учнів зайвою інформацію, а наповнити його завданнями художньо-практичного спрямування. Інформації для засвоєння учнями має бути небагато, не варто її нагромаджувати, зокрема, історичним, світоглядним та іншими  контекстами, переліками імен митців, назвами творів, дат тощо, адже наперед відомо, така інформація засвоюється тимчасово. Доцільно зосередити увагу на найголовнішому - на видах мистецтва, їх специфічних унікальних особливостях, які презентують саме той чи той культурний регіон світу.
Тому під час структурування змісту мистецької освіти у 10 класі, рівень стандарту (зокрема створення поурочних календарно-тематичних планів) вчителю необхідно дотримуватися балансу усіх видів діяльності здобувачів освіти: визначаючи час на пізнання мистецтва (знайомство з новим навчальним матеріалом, сприймання, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва), необхідно передбачити час для виконання учнями практичних робіт з образотворчої діяльності, вокальної роботи; для презентації результатів самостійної пошукової чи творчої діяльності школярів; здійснення віртуальних екскурсій тощо, адже саме художньо-творча діяльність учнів мотивує підлітків до самовираження та реалізації їх потреб та нових ідей у соціумі.
Для реалізації вищеозначеного слід наголосити на важливості застосування вчителем різноманітного методичного інструментарію та пріоритетності діалогічних форм подачі матеріалу над монологічними. Адже сьогодні вчитель - це не тільки транслятор певної кількості знань й інформації, а партнер по опануванню світу мистецтва. Ні для кого не секрет, що авторитарний підхід з монологічним викладом навчального матеріалу є неефективним і малоцікавим для учнів, особливо якщо це стосується мистецтва.
Опанування художнього змісту навчального предмета має здійснюватися у тісному взаємозв’язку традиційних методів навчання (словесних, наочних, діяльнісних) з проблемними, евристичними методами, комп’ютерними технологіями та (що важливо для інтегрованого курсу) інтегративними технологіями, методами і прийомами стимулювання асоціативно-образного мислення, виявленням міжвидових мистецьких аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва.
Для реалізації ідей профільного навчання та надання можливостей вибору учнями набути певні мистецькі вміння з улюбленого виду діяльності програма Мистецтво. 10-11 класи. Профільний рівень має дві складові: пізнавальну (2 години на тиждень), що реалізує вимоги культурологічної змістової лінії державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти і є обов’язковою для опануваннями усіма учнями, та художньо-практичну (3 години на тиждень), що репрезентована варіативними модулями, спрямованими на формування умінь з обраного (-их) виду(-ів) мистецької діяльності.
 Тематична структура та зміст пізнавальної складової програми є аналогічною навчальній програмі «Мистецтво. Рівень стандарту» і реалізується відповідно до рекомендацій, означених вище.
Художньо-практична складова вміщує варіативні модулі, які дають можливість навчальному закладу згідно з потребами й інтересами учнів; умовами, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням обрати вид (види) мистецької діяльності для поглибленого опановування учнями його змісту, набуття ними умінь та навичок з обраного (их) виду (ів) діяльності.
Звертаємо увагу, що зміст модуля (-ів) може бути не синхронізовано зі змістом пізнавальної складової, а спрямовано безпосередньо на опанування учнями певних мистецьких умінь і навичок.
З-поміж запропонованих модулів: спів (сольний, ансамблевий, хоровий), музичний інструмент (бандура, гітара, баян тощо/ ансамбль, оркестр), графіка, комп’ютерна графіка, живопис, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, основи дизайну, хореографія  (класична, народна, бальна, сучасна – за вибором), театральне мистецтво, фотомистецтво, мистецтво кіно, мистецтво театру і кіно (проектна діяльність), мистецтво рідного краю. Звертаємо увагу, що упродовж навчання в старшій школі (10-11 класи) учні можуть опановувати зміст декількох модулів. Мінімальний час навчання за одним модулем - 1 семестр.
Запропонований програмою зміст та очікувані результати дають  можливість вчителю самостійно складати детальний календарно-тематичний план з урахуванням вимог навчальної програми (модуля) та обраної тривалості реалізації модуля (1, 2, 3, 4 семестри), його художньо-змістове і практичне наповнення; обирати найбільш ефективні форми організації навчального процесу, технології та методики для формування умінь з обраного виду мистецької діяльності.
Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення до опанування предмету. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмету, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.
До основних видів оцінювання
належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою
Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН України. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.